ТЕФ
НТУУ "КПІ" ім. Ігоря Сікорського
ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Загальна інформація /

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ 85 РОКІВ

 

Теплоенергетичний факультет (ТЕФ) - один із старійших факультетів Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (НТУУ “КПІ”), був заснований у 1931 р., як теплотехнічний факультет (ТТФ) Київського енергетичного інституту (КЕІ).
 
ТЕФ
 
У 1975 р. факультет побудував навчальний корпус № 5 у якому розміщені базові підрозділи
 
 
Факультет очолює
Декан ТЕФ
проф., д.т.н., заслужений робітник енергетики, Є.М. Письменний
 
Першим деканом ТТФ був проф. Михайло Адріанович Кондак (1931-1932 рр.)
Кондак
 
У 1934 р. галузеві інститути КЕІ, КМБІ та КХТІ були об'єднані у Київський індустріальний інститут (КІІ), у якому був створений енергетичний факультет на базі кафедр теплотехнічного та електротехнічного факультетів КЕІ. Деканом енергетичного факультету КІІ був призначений проф. Іван Трофимович Швець.
 
Швець
 
Обидва декана були інженери-механіки з теплотехніки, випускники другої половини 1920-х років механічного відділення КПІ, де починаючи з відкриття інституту у 1898 р. до його розформування у 1930 р. проводилась підготовка інженерів з парової техніки (парові машини, турбіни, парові котли, паровози, тощо).
За ініаціативою проф. Іван Трофимович Швеця в 1938 р. в КІІ був відновлений теплотехнічний факультет у складі п'яти кафедр:
  • парових двигунів - завідуючий проф. Іван Трофимович Швець;
  • теплосилових установок - доц. Володимир Васильович Тумасов;
  • котельних установок - доц. Всеволод Іванович Толубінський;
  • теоретичних основ теплотехніки - проф. Михайло Олександрович Кічигін;
  • фізики (загально-інститутська кафедра) - проф. Георгій Миколайович Губарєв.
Деканом відродженого ТТФ був призначений проф. Іван Трофимович Швець, який у 1940 році перейшов на роботу до Академії наук УРСР, залишаючись завідувачем кафедри парових двигунів КІІ.
У 1940 р. новим деканом ТТФ став     Михайло Олександрович Кічигін, який у 1945 р. був переобраний і на цій посаді перебував до 1951 р.
З початком Великої вітчизняної війни ТТФ разом з інститутом був евакуйований в м. Ташкент, де КІІ об'єднався з Середньо-азіатським індустріальнимм інститутом. Вчені факультету проф. Михайло Олександрович Кічигін, доценти Всеволод Іванович Толубинський, Борис Павлович Таранов, Павло Трофимович Сердюков крім навчальної роботи, вирішували проблеми безперебійного постачання енергії на підприємства промисловості регіону, що працювала на потреби фронту, проектували теплоенергетичну частину першого в Узбекістані металургійного комбінату, переводили теплові електростанції на спалювання місцевих низькосортних палив.
Після визволення м. Києва від німецьких загарбників більшість евакуйованих працівників факультету вже влітку 1944 р. повернулася до інституту і включилася у його відновлення після фашистської окупації. В липні цього ж року інститут відновив свою первісну назву - Київський політехнічний інститут. Восени 1944 р. ТЕФ приступив до учбового процесу в першому у КПІ після евакуації навчальному році.
Влітку 1945 р. Уряд СРСР прийняв Постанову про відбудову та подальший розвиток КПІ, завдяки якій відновлення головного та хімічного корпусів, теплової електростанції, ряду студентських гуротожитків за головними показниками було закінчено в кінці 1947 р. - на порозі 50-річчя інституту.
З цього часу почався новий етап розвитку КПІ у напрямах як підготовки інженерних кадрів, так і наукової діяльності, що дало суттєвий внесок у прискорення науково-технічного прогресу на Україні.
У післявоєнний період деканами факультету працювали: доц. Антон Павлович Орнатський (1951-1955), доц. Олександр Іванович Бутузов (1955-1962), доц. Юрій Олександрович Бабенко (1962- 1978), проф. Володимир Олександрович Христіч (1978-1979), проф. Олександр Миколайович Алабовський (1979-1989), доц. Володимир Васильович Босий (1989-2001). З 2001 р. факультет очолює проф. Євген Миколайович Письменний.
За період з 1947 по 1972 рр. на факультеті було підготовлено майже 3600 інженерів-теплоенергетиків, 105 співробітників та аспірантів захистили кандидатські дисертації, 6 - докторські: Іван  Трофимович Швець (1947), Всеволод Іванович Толубінський (1950), Борис Павлович Таранов (1960), Антон Павлович Орнатський (1969), Володимир Олександрович Христіч (1972).
У 1951 р. за рішенням Уряду на кафедрі теоретичних основ теплотехніки розпочалася підготовка інженерів за спеціальністю “Промислова теплотехніка”, а кафедра дістає нову назву - теоретичної та промислової теплотехніки з набором студентів на дві академічні групи. Для високоякісної підготовки інженерів з нової спеціальності на кафедрі була споруджена нова учбова та науково-дослідна лабораторія промислової теплотехніки, керівниками якої були проф. Михайло Олександрович Кічигін та доц. Олександр Іванович Бутузов.
Розвитку наукової діяльності на факультеті значно сприяло створення у 1957 р. Проблемної лабораторії теплообміну і газодинаміки (ПЛТГ) під керівництвом завідувача кафедри котельних установок чл.- кор. АН УРСР проф. Всеволода Івановича Толубінського. У лабораторії проводилися дослідження: криз теплообміну при кипінні теплоносіїв в умовах роботи високотеплонавантажених об'єктів нової техніки; ефективного газового теплообміну; робочих процесів у парових котлах потужних енергоблоків теплових електростанцій; процесів горіння та роботи камер згоряння газових турбін; моделювання температурних полів у теплообмінних поверхнях складної форми при високих теплових потоках. Роботами керували проф. Всеволод Іванович Толубінський, проф. Антон Павлович Орнатський, проф. Володимир  Олександрович Христіч, доц. Юрій Георгійович Дашкієв, доц. Латенко Борис Васильович, доц. Володимир Максимович Льогкий, доц. Вадим Романович Шеляг, доц. Всеволод Костянтинович Щербаков, доц. Ярослав Володимирович Ященко. На базі ПЛТГ у 1964 р. на кафедрі котельних установок була відкрита нова спеціальность “Теплофізика”, а кафедра дістала назву - парогенераторо -будування та інженерної теплофізики (ПГ та ІТФ). До 1973 року у ПЛТГ було виконано понад 300 дослідних робіт, захищено одну докторську дисертацію (Антон Павлович Орнатський) і 25 кандидатських дисертацій, опубліковано більш як 170 наукових праць.
У 1962 р. при удосконаленні структури КПІ, ТТФ був переіменований у теплоенергетичний факультет (ТЕФ) і до його складу було переведено з розформованого металургійного факультету кафедру автоматизації теплових процесів промислових підприємств - завідувач проф. Валентин Степанович Кочо, а також загально-інститутську кафедру організації виробництва та економіки промисловості. Таким чином, у середині 1960-х років ТЕФ мав у своємі складі 6 кафедр (з них 5 - випускних) з обсягом 10 академічних груп та набором на 1-й курс понад 250 студентів.
У 1975 р. факультет оселився у новому учбовому корпусі № 5 площею 14 тис. кв. м. Тоді ж було модернізовано і створено низку навчальних і наукових лабораторій: теоретичних основ теплотехніки, теплофізичних властивостей речовин, методів дослідження процесів теплообміну, теплових труб, автоматизації теплоенергетичних процесів, теплотехнічних вимірювань, технічних засобів автоматизації та ін.
У період 1970-1980 рр. на кафедрі парових і газових турбін під керівництвом проф. Володимира Олександровича Христіча та за участю проф. Геннадія Миколайовича Любчика були розпочаті роботи у галузі процесів горіння і методів високоефективного та екологічно чистого спалювання рідких і газоподібних палив. За результатами проведених досліджень була захищена докторська дисертація проф. Геннадія Миколайовича Любчика (1989р.)
На кафедрі теоретичної та промислової теплотехніки у цей період склалися два наукових напрями: інтенсифікація тепломасообмінних процесів у газорідинних системах та у двофазних термосифонах. За результатами проведених досліджень і технічних розробок з першого напряму були захищені докторські дисертації: проф. Олександром Миколайовичем Алабовським (1975 ) і проф. Володимиром Густавовичем Ріфертом (1987); з другого напряму - проф. Михайлом Костянтиновичем Безродним (1984). Крім того було захищено 37 кандидатських дисертацій. У 1987 р. за цикл робіт “Дослідження та розробка дистиляторів для систем регенерації води в пілотованих космічних комплексах”, виконаних під керівництвом проф. Володимира Густавовича Ріферта, йому і чотирьом співробітникам кафедри було присуджено Державну премію України у галузі науки і техніки.
Під керівництвом проф. Миколи Олександровича Дикого засновано науковий напрям “Розробка теорії неізотермічних процесів”, розвиток якого дозволив створити високоефективні теплові машини, парогазові установки (ПГУ), тощо. За цикл наукових праць “Теоретичні основи, технологія виробництва і використання на транспорті альтеративних моторних палив на базі мінеральних ресурсів України” проф. Микола Олександрович Дикий отримав Державну премію в галузі науки і техніки за 1995 р., а за розробку, створення і впровадження у промисловість високоефективної ПГУ потужністю 16 тис. кВт - Міжнародну премію Міжнародної асоціації авіаційного моторобудування (АССАD).
Значних досягнень у 1970-1990 роки здобула кафедра ПГ та ІТФ у напрямі діагностики стану та підвищення надійності і працездатності парових котлів потужних енергоблоків теплових електростанцій. Проведені дослідження на діючих парових котлах дозволили створити одну із перших в СРСР систему моніторінгу та управління технологічними процесами парових котлів на базі передових комп'ютерних технологій. Ці системи були впроваджені на Криворізькій ДРЕС-2, ТЕЦ Кременчуцького нафтопереробного заводу, Самарській ТЕЦ (Росія), ТЕЦ “Варна” (Болгарія) та інш. За матеріалами виконаних досліджень захищена докторська дисертація проф. Юрієм Георгійовичем Дашкієвим (1983) та 11 кандидатських дисертацій.
Під керівництвом проф. Антона Павловича Орнатського у цей період в широкому обсязі було виконано дослідження закономірностей та криз тепловіддачі при кипінні пароводяних потоків в каналах ядерних реакторів; створено автоматизовану систему діагностики теплогідравлічних процесів у таких каналах та систему діагностики роботи головних циркуляційних насосів енергоблоків АЕС з реакторами ВВЕР-1000. Ця система була впроваджена на енергоблоці № 5 Запоріжської АЕС.
            Науково-дослідні роботи у напрямку атомної енергетики дали можливість відкрити на кафедрі у 1985 р. підготовку інженерів для АЕС за спеціальністю “Атомна енергетика”. Кафедра отримала назву «Атомних електростанцій і інженерної теплофізики», (АЕС і ІТФ). Значний внесок у розвиток спеціальності “Атомна енергетика” зробив проф. Сергій Васильович Широков - видатний фахівець ядерно-енергетичної галузі (Головний інженер Білоярської АЕС з 1972 по 1979 р., начальник Управління атомої енергетики Міністерства енергетики УРСР з 1980 по 1988 р., член комісії Політбюро ЦК КПРС з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС). Ним підготовлена серія підручників: «Фізика ядерних реакторів», «Ядерні енергетичні реактори», «Нестаціонарні процеси в ядерних реакторах», які стали базовими в системі підготовки кадрів для атомної енергетики.
На кафедрі теплоенергетичних установок теплових і атомних електростанцій у 1975-1990 рр. під керівництвом доц. Любові Олександрівни Кєсової розроблялися, досліджувалися та впроваджувалися у енерговиробництво нові ефективні технології висококонцентрованої подачі вугільного пилу на пальники парових котлів, що у значній мірі збільшувало екологічні та техніко-економічні показники їх роботи. На основі розробленої технології було модернізовано 4 енергоблоки Трипільської ДРЕС. За результатами виконаних наукових досліджень і розробок захищена докторська дисертація проф. Любов  Олександрівною Кєсовою (1992) та 4 кандидатські дисертаціі.
З 1980 р. проф. Віталій Васильович Ажогін, а далі проф. Юрій Петрович Зайченко започаткували на кафедрі автоматизації теплоенергетичних процесів (АТЕП) науково-педагогічну школу моделювання та оптимізації систем управління технологічними процесами. Вагомий внесок у розвиток прикладної теорії оптимального управління зробив у ці роки ст.н.с. к.т.н. Михайло Захарович Згуровський - майбутній ректор НТУУ “КПІ” (з 1992 - до теперішнього часу), академік НАН України (з 1995), Міністр освіти та науки України (1994-1999). З 1991 р. на кафедрі АТЕП під керівництвом завідувача кафедрою проф. Юрій Михайлович Ковриго розвивається школа сучасних комп'ютерних технологій в енергетиці.
            У 1985 році у складі теплоенергетичного факультету за ініціативи проф Володимир Георгійович Сліпченко була створена кафедра автоматизації проектування енергетичних процесів і систем (АПЕПС). Значних успіхів було досягнуто в рішенні задачі автоматизованого керування складними динамічними процесами та об'єктами у реальному часі. Результати були використані у космічній програмі “Буран”.
           Шість працівників кафедри на чолі з керівником досліджень проф. Володимиром Георгійовичем Сліпченко у 1988 р. були удостоїні Державної премії України у галузі науки і техніки за участь в програмі запуску повітряно-космічного літака “Буран”. На початку 2000-х років на кафедрі АПЕПС, згідно Указу Президента України від 17.01.1995 р., виконувалось програмне забезпечення державної науково-технічної Програми “Граніт”, яка була присвячена розробці основ прогнозування генетичного ризику від впровадження нових технологій та забруднення навколішнього середовища.
На кафедрі АЕС і ІТФ з середини 1970 років під керівництвом проф. Михайла Григоровича Семени велась плідна робота по створенню теплових труб (ТТ) - високоефективних пристроїв для передачі теплових потоків. Розроблені на базі ТТ системи терморегулювання (СТР) знайшли широке застосування у сучасній техниці, особливо в об'єктах космічного призначення. Так розроблені СТР з успіхом застосовувалися на 4-х вітчизняних супутниках Землі (запуски у 1978, 1980, 1995, 1996 рр.)першому німецькому супутнику «Bird» (2001р.) та на двох космічних зондах (1984 р. - дослідження комети Галлея та 1987 р. - дослідження супутника планети Марс Фобоса).
Нині на кафедрі проводяться дослідні роботи з розроки термостійких стільникових панелей сонячних батарей та платформ апаратури, працюючої у відкритому космосі, для українських космічних проектів “Попередження”, “Либідь”, “Січ”. На базі розробок лабораторії ТТ захищена докторська дисертація проф. Михайлом Григоровичем Семеною (1982) та 16 кандидатських дисертацій, видана монографія, опубліковано біля 200 наукових праць, отримано 65 авторських свідоцтв та 9 патентів.
Новий розвиток під керівництвом проф. Євгена Миколайовича Письменного отримав на кафедрі АЕС і ІТФ напрям досліджень конвективного теплообміну та аеродинаміки поверхонь нагрівання енергетичних установок. На основі виявлених закономірностей було запропоновано нові способи інтенсифікації теплообміну в пучках труб та нові високоефективні типи теплообмінних поверхонь.
Створені методи розрахунку теплообміну та аеродинамічного опору оребрених поверхонь були покладені в основу докторської дисертації проф. Є.М.Письменного (1994), включені до “Нормативного методу теплового розрахунку парових котлів”, опубліковані у двох монографіях, увійшли до галузевих керівних технічних матеріалів та до «Довідника з розрахунку теплообмінників з поперечно-оребрених труб» , виданого іспанською мовою у 2007р. у видавництві “Reverte”(Барселона). За результатами досліджень захищено 6 кандидатських дисертацій, отримано 10 патентів.
            На 80 році своєї історії ТЕФ НТУУ “КПІ” є провідним навчально-науковим підрозділом системи технічних ВНЗ України в галузі атомної та теплової енергетики, теплотехніки і теплофізики.
Навчально-методична і наукова діяльність на факультеті забезпечується п'ятьма кафедрами:
  • атомних електростанцій і інженерної теплофізики –   завідувач проф.   Валерій Омелянович Туз;
  • теоретичної та промислової теплотехніки - завідувач проф. Геннадій Борисович Варламов;
  • теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій - завідуюча проф. Ольга Юріївна Черноусенко;
  • автоматизації теплоенергетичних процесів - завідувач проф. Юрій Михайлович Ковриго;
  • автоматизації проектування енергетичних процесів і систем - завідувач проф. Святослав Олексійович Лук'яненко.
Підготовка фахівців на факультеті проводиться у 90-ти академічних групах за 10-ма спеціальностями. Загальний контингент студентів перевищує 1500 чоловік. Щорічно, з початку 2000-х років, на 1-й курс ТЕФ приймається за державним замовленням близько 250 студентів денної форми навчання. Навчальний процес забезпечується висококваліфікованим професорсько-викладацьким та учбово-допоміжним персоналом у загальному складі 241 особи. Серед них: 19 професорів, 64 доценти, 36 ст. викладачів, 19 асистентів та 103 особи учбово-допоміжного персоналу.
За період з 1949 р. (перший повоєнний випуск) до 2012 р. включно на ТЕФ підготовлено більш, ніж 13000 інженерів теплоенергетичних спеціальностей.
Наукова діяльність кафедр ТЕФ в останні роки була спрямована на вирішення головних проблем енергетики України - підвищення ефективності, безпеки та надійності роботи ТЕС та АЕС, промислового теплоенергетичного обладнання на основі впровадження найновіших технологій та комп'ютерних методів діагностики і управління процесами та системами.
Загальна кількість виконаних на ТЕФ у 2011 р. наукових робіт складає 40 тем з обсягом фінансування понад 5 млн. грн., в тому числі : 13 держбюджетних, 3 на замовлення закордонних фірм - США, Росії, Республіки Кореї (виконавець замовлених фірмами тем - лабораторія теплових труб кафедри АЕС і ІТФ), 24 госпдоговірних.
За результатами наукових досліджень в останні роки на факультеті захищено 6 докторських дисертацій: проф. Святославом Олексійовичем Лук'яненком (каф. АПЕПС, 2006р), проф. Геннадієм Борисовичем Варламовим (каф. ТПТ, 2007р.), проф. Іваном Івановичем Пуховим (каф ТПТ, 2009р.), проф. Ольгою Юрієвною Черноусенко (каф. ТЕУ Т та АЕС, 2010р.), проф. Валерієм Омеляновичем Тузом (каф. АЕС і ІТФ, 2010р) та с.н.с. Володимиром Михайловичем Батуркіним (каф. АЕС і ІТФ, 2011р) і більше 20 кандидатських дисертацій.
У 2011 році професори ТЕФ Геннадій Борисович Варламов та Геннадій Миколайович Любчик у складі колективу авторів отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за комплекс підручників «Енергетика. Довкілля. Енергозбереження.»

Теплоенергетичний факультет, вступаючи у новий етап свого розвитку успішно вирішує покладені на нього завдання підготовки інженерних та наукових кадрів для енергетики України, проведення актуальних досліджень та нових високоефективних технічних розробок і займає гідне місце у структурі НТУУ “КПІ”.

 

KPI
© 2007-2017  
Адреса: м. Київ-56, вул. Політехнічна, 6, корпус №5, кiмн.315
Телефон: 204-80-98, E-mail: tef@kpi.ua
  All rights reserved.
сайт факультету tef.kpi.ua,
сайт університету www.kpi.ua